Шановні  батьки майбутніх першокласників!

1. При зарахуванні учнів  ми керуємось Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (Наказ МОН України від 16.04.2018 року №367 ( зі змінами, внесеними наказами МОН України від 20.05.2024 №714, 25.07.2024 №1040, 09.09.2024 № 1276)).
2. Для вступу необхідно подати:

• заяву на ім’я директора ліцею(подана особисто з пред’явленням документа, що посвідчує особу заявника; якщо Ви перебуваєте за межами Луцька та не можете подати заяву в перший клас особисто, пропонуємо із 01.04.2026 року скористатися електронною поштою закладу : znz_10_lu@ukr.net ( Зразок заяви )
• копію свідоцтва про народження дитини;
• медичну картку   встановленого зразка (форма № 086-1/о);
• карту щеплень (форма №063/о ; оригінал та копія);
• копію або оригінал висновку ІРЦ або ЛКК ( за наявності (якщо дитина потребує організації інклюзивної форми навчання , педагогічного патронажу));
• копію документа, що підтверджує місце проживання/перебування дитини (для підтвердження права на першочергове зарахування).

Право на першочергове зарахування мають діти:

•  чиє місце проживання на території обслуговування закладу освіти або одного з батьків , підтверджене документально;
• які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у закладі;
• які є дітьми працівників закладу освіти;

Територія обслуговування

закріплена за КЗЗСО «Луцький ліцей № 10 Луцької міської ради» 

Згідно з рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 15.02.2023 № 61-1 про закріплення території обслуговування закладів загальної середньої освіти Луцької міської  територіальної громади.

Назви вулиць: Проспект Молоді  (непарна сторона)

                          Проспект Соборності (№1- №29), крім №13,19

                                  УВАГА!

1.Медичну довідку та карту щеплень можна подати після подачі заяви (не пізніше  25.08.2026 року ).

2.Прийом заяв для зарахування з 02.06.2026 до 15.06.2026 року не проводитиметься; відновлення прийому з 16.06.2026 року (відповідно до запиту батьків).

3.Накази про зарахування до 1-го класу на 2026-2027 навчальний рік будуть видаватися 29.05.2026 року( будуть зараховані діти, батьки яких подали повний пакет документів, решта будуть рекомендовані до зарахування в наступні етапи 15.06.2026 року та після 16.06.2026 року.

Адаптація дітей-першокласників до навчання в школі

Учень – це не посудина, яку потрібно заповнити,

учень – смолоскип, який треба запалити.

      Початок навчання в школі – один з найбільш складних і відповідальних моментів в житті дітей як в соціально – психологічному, так і у фізіологічному плані. Проблема підготовки учнів до життя в новому соціально економічному і культурному просторі знаходить особливу актуальність в зв’язку виникаючими питаннями про ефективність початкового етапу навчання. Тому виникає питання, якою мірою здатна виступаюча до школи дитина вчитися без утруднень? Дитина, що не досягла необхідного рівня розвитку, не звиклий до шкільного життя в період адаптації стикається в школі з масою труднощів і невдач, що може мати негативні наслідки. У зв’язку з цим виникла необхідність перегляду роботи з питань спадкоємності між ланками, систематизувати і шукати причини, намітити шляхи рішення проблеми адаптації першокласників.

Початок навчання дитини в 1-му класі – складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності – це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок, батьки, бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною. Змінюється все життя дитини: все підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам і турботам.

Про складності і значущості періоду, пов’язаного з адаптацією дитини в школі, сказано і написано у вітчизняній психологічній і педагогічній літературі багато наукових робіт. Саме в ці перші місяці починають формуватися ті системи відносин дитини зі світом і самим собою, ті стійкі форми взаємин з однолітками і дорослими, і базові навчальні установки, які в істотній мірі визначає в подальшому успішність його шкільного навчання, ефективність стилю спілкування, можливості особистісної самореалізації у шкільному середовищі.

Звикання до школи – тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другій половині потрібно більше часу. Процес адаптації складається з багатьох, тісно взаємозв’язаних, аспектів: соціального, педагогічного, фізіологічного, психологічного тощо. Що стосується фізіологічної адаптації, то медики відзначають, що більшість першокласників хворіє у вересні, деякі діти втрачають вагу в перші 2-3 місяці навчання, деякі скаржаться на втому, головний біль, стають примхливими. Це не дивно, оскільки на 6-річних малюків обрушується лавина завдань, що вимагають від них розумового і фізичного напруження. Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем.

Шкільна адаптація включає в себе біологічну, психологічну і соціальну адаптацію.

Біологічна адаптація – це пристосування до нового режиму навчання й життя. Життя плинне, суперечливе, малопередбачуване: не встиг пристосуватися відчути стабільність існування, як трапляється таке, що докорінно змінює плани, суттєво впливає на самопочуття, змушує пристосовуватися до нового й незвичного.

Психологічна адаптація – це входження до нової системи вимог, пов’язаних з виконанням навчальної діяльності. Процес взаємодії особистості й середовища полягає в пошуку й використанні адекватних засобів і способів задоволення основних її потреб, до яких належать потреба в безпеці, фізіологічні потреби (у їжі, сні, відпочинку тощо), потреба в прийнятті та любові, у визнанні та повазі, у самовираженні, самоствердженні й у розвитку. Тим самим закладаються можливості для успішної соціальної адаптації й соціалізації дитини.

Соціальна адаптація – це процес входження до учнівського колективу. Соціальну адаптацію розглядають як завершальний, підсумковий етап адаптації в цілому, що забезпечує як фізіологічне і психологічне, так і соціальне благополуччя особистості. Першокласник повинен пристосуватись до вимог тих соціальних груп, що характерні для школи (учнівська група, вчителі, інші класи тощо).

Розглянемо чинники, що впливають на успішність адаптації дитини до школи:

• функціональна готовність до початку систематичного навчання: організм дитини повинен досягти такого рівня розвитку окремих органів і систем, щоб адекватно реагувати на дії зовнішнього середовища.

• вік початку систематичного навчання: не випадково адаптаційний період у шестирічок більш тривалий ніж у семирічок. У шестирічок спостерігається більш висока напруженість всіх систем організму, більш низька і нестійка працездатність. Рік, що відокремлює шестирічну дитину від семирічної, дуже важливий для її фізичного, функціонального і психічного розвитку. Саме в цей рік формуються такі важливі новоутворення: інтенсивно розвивається регуляція поведінки, орієнтація на соціальні норми і вимоги, закладаються основи логічного мислення.

• стан здоров’я: це один з основних факторів, що впливають не лише на діяльність і успішність процесу адаптації до школи, а й на процес подальшого навчання. Найбільш легко адаптуються здорові діти.

• рівень тренованості адаптаційних механізмів: безумовно, першокласники, що відвідували раніше дитячий сад, значно легше адаптуються до школи, ніж «домашні», не звичні до тривалого перебування в дитячому колективі;

• особливості життя дитини в сім’ї: велике значення мають такі моменти як психологічна атмосфера в сім’ї, взаємостосунки між батьками, стиль виховання, статус дитини в сім’ї, домашній режим життєдіяльності дитини тощо;

• психологічна готовність до шкільного навчання: психологічна готовність передбачає інтелектуальну готовність (рівень розвитку пізнавальних здібностей), емоційно-вольову готовність (емоційна зрілість, адекватність емоційного реагування, вольова регуляція поведінки) і особову готовність (мотиваційна готовність, комунікативна готовність);

• раціональна організація учбових занять і режиму дня: однією з головних умов, без яких неможливо зберегти здоров’я дітей протягом навчального року, є відповідність режиму учбових занять, методів викладання, змісту і насиченості учбових програм, умов зовнішнього середовища віковим можливостям першокласників;

• відповідна організація рухової активності дитини: рухова активність – найефективніший спосіб попередження і своєчасного запобігання стомлення, підтримки високої працездатності.

Можна виділити наступні ознаки адаптації дитини до школи:

1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх.

2.Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою.

3. Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати.

4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем.

Оптимальний адаптаційний період складає один-два місяці. Залежно від різних чинників рівень адаптації дітей до нових умов може бути різним: високим, нормальним і низьким. Адаптація дитини до школи процес не односторонній: не тільки нові умови впливають на малюка, але і сам він намагається змінити соціально – психологічну ситуацію.

Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом; розв’язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.

Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв’язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров’я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв’язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників. Зрозуміло, що є досить тісний причино-наслідковий зв’язок між рівнем адаптації школяра і системою тих чинників, умов, у яких він виховувався

Щоб адаптація першокласника пройшла успішно повинні виконуватися такі умови:

1. Спрямованість освітнього процесу на інтереси дитини. Ставлення до неї як до суб’єкта у педагогічному процесі, включення її у суб’єкт-суб’єктні взаємини у системі “вчитель – учень”, ” учень – учень”. Учні визнаються і приймаються як рівноправні партнери, що мають власну думку, здатні зробити свідомий вибір, вільні у своєму волевиявленні та діях (у розумних межах). Педагогічна стратегія базується на відмові від стандартів та шаблонів у виховному процесі, на нездійсненні насилля над природою дитини, розумінні самоцінності дитячого життя та вікового етапу розвитку шестирічних першокласників.

2. Створення сприятливого психологічного клімату як у школі, так і в сім’ї, за якого панує любов, повага, взаєморозуміння, співчуття і терплячість.

3. Віра в унікальність кожної дитячої особистості, зацікавленість у долі кожної дитини, створення атмосфери успіху.

4. Надання допомоги дитині в усвідомленні себе як особистості. Вихованець має знати про існування у собі істинного, вищого “Я”, яке є джерелом альтруїстичних почуттів, нерозкритих потенційних можливостей.

5. Забезпечення оптимального фізичного, розумового, психічного розвитку дитини.

6. Розвиток мотиваційної сфери дитячої особистості.

7. Розвиток необхідних психологічних якостей: ініціативності, здатності до вмотивованого ризику, адекватної самооцінки, високої працездатності, сили волі, самодисципліни, відповідальності, вміння розподіляти свій час, впевненості, самоповаги, стійкості у подоланні труднощів.

8. Збагачення та розширення Я-образу дитини через розширення сфер її діяльності. Забезпечення простору для вияву і розвитку інтелектуальних, творчих, художніх, спортивних тощо здібностей дітей, підтримка їх життєрадісності. Формування навичок творчого саморозвитку.

9. Здійснення психологічної підтримки дитини (під якою розуміється процес, у якому дорослий зосереджується на позитивних сторонах дитини з метою зміцнення її самооцінки, допомагає повірити в себе, уникнути помилок, підтримує при невдачах) шляхом опори на сильні сторони дитини, уникнення підкреслення її промахів, демонстрації оптимізму, задоволення, любові та поваги до неї, прийняття індивідуальності дитини, виявлення віри у неї, уникнення дисциплінарних заохочень і покарань, надання дозволу самостійно вирішувати проблеми там, де це можливо, здійснення взаємодії з дитиною, проведення з нею більше часу.

10. Забезпечення індивідуально-диференційованого підходу до дітей.

11. Дотримання єдності у виховній роботі членів родини, школи та позашкільних установ, що здійснюють виховання учня.

12. Виховання у дитини почуття соціальної відповідальності. Гармонійне поєднання розвитку здібностей дитини з її морально-етичним розвитком для упередження дитячого егоцентризму та поступового становлення соціальної установки “не люди для мене, а я для людей”.

Дезадаптація – це порушення в навчанні і в поведінці, конфліктні стосунки, психосоматичні захворювання. Така дитина прагне відчуження, не приймає правил соціуму. Не може прийняти темп шкільного життя. Спільні зусилля вчителів, педагогів, батьків, лікарів, шкільного психолога і соціального педагога здатні понизити ризик виникнення у дитини шкільної дезадаптації і труднощів навчання.

Причини дезадаптації:

1.Відсутність позитивної установки дошкільного життя (батьки залякують школою).

2.Не сформованість продуктивних форм спілкування з ровесниками (комунікативні труднощі).

3.Незнання вчителем індивідуально-психологічних особливостей дитини, авторитарний характер педагогічної діяльності вчителя.

4.Невідповідність режиму, методів виховання і в школі.

5.Недостатній інтелектуальний розвиток дитини, відсутність допомоги з боку батьків і вчителя.

Ознаки дезадаптації : підвищена стомлюваність, дратівливість, спалахи гніву, замкнутість, погана успішність, агресивність або, навпаки, надмірна соромливість, підвищена тривожність, низька самооцінка.

Прояви дезадаптації: відставання від програми; швидка втомлюваність; недисциплінованість; невміння будувати відносини з однолітками та дорослими; підвищена тривожність, плаксивість; глибокий спад працездатності наприкінці дня; неадекватна поведінка; неуспішність у навчанні.

При перших ознаках дезадаптації необхідно проводити роботу з батьками про труднощі дитини. Тільки безумовне сприймання дитини батьками, розуміння та підтримка в складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту дитини.

Головна роль в створенні сприятливого клімату в класі належить вчителю. Йому необхідно постійно працювати над підвищенням рівня учбової мотивації, створюючи дитині ситуації успіху на уроці, під час зміни, в позашкільній діяльності, в спілкуванні з однокласникам.

Рекомендації вчителям щодо успішної адаптації учнів 1 класів:

1. Урахування вікових і індивідуальних психологічних особливостей дітей.

2. Демонстрація вчителем віри в успіх дитини.

3. Зняття неуспішного оцінювання на перших етапах навчання.

4. Запобігання груповій критиці дитини або її робіт, а також порівнянь її помилок з постійними успіхами інших учнів.

5. Порівняння якості роботи дитини тільки з її попередніми роботами.

6. Вказуючи на помилки, намітити шлях до успіху.

7. Акцентування уваги на успіхах учня, перемогах.

8. Створення ситуацій успіху.

9. Надання емоційної підтримки учням словами, поглядом, дотиком.

10. Запобігання частому використанню в мові слів-заперечень.

11. Уроки організовувати лише на позитивних емоціях.

12. Недопустимі ситуації стресу на уроках.

13. Використовувати гру, наочність .

          Надзвичайно велике місце в адаптації дитини до школи належить сім’ї. Тому велике значення в профілактиці труднощів адаптації має поглиблена психологічна консультація на основі тестування та спостереження. Батькам необхідно давати рекомендації з урахуванням індивідуальних особливостей дитини – як правильно підготувати її до школи, які проблеми спіткають майбутнього школяра вже в процесі навчання, як подолати труднощі адаптаційного періоду.

Як можуть допомогти батьки?

1. Пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях.

2. Продумати режим дня і суворо його дотримуватися.

3. Навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.).

4. Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам.

5. Пояснити, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку.

6. Розвивати комунікабельні здібності.

7. Підтримувати бажання вчитися.

8. Вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації.

9. Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.

Діти часто не розуміють власних потреб та почуттів, але у кожного з них є 5 найбільших потреб, які у кожної дитини виявляються в різній мірі. Знання цих потреб будуть корисні не лише батькам, а і вчителям. Деякі діти найбільше цінують час, який проводять з ними батьки, для інших важливіші подарунки чи допомога, а є діти які цінують обійми.

Батькам корисно знати про ці важливі потреби, щоб завжди мати тісний контакт з власними дітьми, а також вплів на них.

1. Слова підтримки . Дорослі рідко хвалять дітей, частіше помічають помилки ніж досягнення. Якщо для Вашої дитини найважливішою Вашою допомогою є слова підтримки – хваліть.

2. Час . Вам необхідно потрапити у світ вашої дитини. Постарайтеся, щоб його інтереси стали Вашими. Не жалкуйте для дитини часу. Грайте, навчайтеся, розмовляйте дивлячись в очі дитині, так, щоб дитина знала, що Ваш дорогоцінний час належить лише їй.

3. Подарунки . Не зловживайте подарунками. Вони можуть втратити вплив на Вашу дитину, а у дитини сформується неправильна система цінностей. Якщо Ви ретельно вибираєте подарунок, даруйте його зі словами «Цей подарунок я вибрав тому, що дуже люблю тебе». Навіть відмовляючись, щось подарувати можна виражати любов. Наприклад «Ні, ми не будемо купувати змію, я дуже сильно люблю тебе».

4. Допомога . Батьки повинні постійно допомагати своїм дітям, коли робите для дитини щось особливе, скажіть, що це ви робите тому, що дуже любите її.

5. Ласка . Кожній дитині необхідна ласка. Але є діти для яких ласка найцінніший вияв любові батьків.

Важливо знайти індивідуальний підхід для кожної дитини. Якщо у Вас багато дітей, пам`ятайте всі вони різні та по своєму неповторні. Враховуйте вік дітей, темперамент, індивідуальні особливості. Я впевнена, що знання таких простих, на перший погляд, п`яти потреб дітей, зможуть бути корисними батькам та вчителям у роботі по адаптації.

Шановні батьки! до вашої уваги накази на зарахування   учнів 1-х класів.

Територія обслуговування

               Зарахування дітей до закладу освіти здійснюється відповідно до території обслуговування, що визначена рішенням виконавчого комітету від 16.02.2022 №95-1 “Про затвердження територій обслуговування закладів загальної середньої освіти Луцької міської територіальної громади та ведення обліку дітей шкільного віку та учнів”.

    Відповідно до Порядку зарахування право на першочергове зарахування до 1-го класу закладу освіти мають:

– діти, що проживають на території обслуговування закладу освіти;

– діти, брати/сестри яких навчаються у закладі освіти;

– діти працівників закладу освіти.

Мікрорайон Луцького ліцею №10

• Проспект Соборності 1- 29
• Проспект Молоді (непарна сторона)

Перспективний план набору учнів до

 1 класу

№з/п	Рік навчання	Кількість класів	Кількість учнів
1.	2022-2023 н.р	5	150
2.	2023-2024 н.р.	6	180
3.	2024-2025 н.р.	6	180
4.	2025-2026 н.р.	6	180
5.	2026-2027 н.р.	6	180

АДМІНІСТРАЦІЯ ЗАКЛАДУ ЗАБЕЗПЕЧУЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИЙОМУ ДОКУМЕНТІВ ВІД БАТЬКІВ:

• безпосередньо в закладі освіти, дотримуючись усіх карантинних обмежень під час воєнного стану;
• в онлайн-режимі (на електронну пошту закладу znz_10_lu@ukr.net

Перелік документів, необхідних для зарахування дитини до 1 класу:

               Зарахування до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу його керівника, що видається на підставі заяви одного з батьків дитини (чи повнолітньої особи, яка має намір здобувати освіту), поданої особисто (з пред’явленням документа, що посвідчує особу заявника) та за зразком

До заяви додаються:

   1) копія свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа);

    2) оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089. 

    3) оригінал або копія відповідного документа про освіту (у разі наявності). У разі наявності та за бажанням одного з батьків дитини до заяви можуть додаватися оригінал або копія висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації. У випадку подання копій документів, передбачених цим пунктом, оригінали мають бути подані до видання наказу про зарахування.

    Термін прийому оригіналу або копії медичної довідки за формою первинної облікової документації №086-1/о – до 01.09.2023 р.

Документи прийматимуться у приймальні директора:

 – з понеділка по четвер з 9.00 до 17.00 (обідня перерва з 13.00 до 14.00)

 – в п’ятницю з 9.00 до 16.00 

Доводимо до відома батьків, що за повноту і достовірність усієї інформації та усіх документів, котрі подаються до закладу освіти, відповідає згідно з вимогами законодавства особа, яка їх подає.

Батькам майбутніх першокласників

про «Нову українську школу»

       Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової школи – допомогти розкрити та роз- винути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.

Концепція «Нової української школи»

             Початок навчання у школі – визначний переломний момент у житті кожної дитини. Безпечне й безтурботне життя дошкільника змінюється і наповнюється вимогами, обов’язками і обмеженнями: кожен день треба ходити до школи, систематично і напружено працювати, слідувати нормам і правилам шкільного життя, виконувати рекомендації вчителя. Що будуть вивчати у новій школі? Чи комфортно буде маленькому школяреві? Ці та інші питання непокоять кожного з батьків учнів, які сядуть за шкільні парти в 2023 році та вчитимуться у новій українській школі. Концепція «Нової української школи» передбачає докорінне перезавантаження шкільної освіти, спрямоване на формування успішного, ініціативного, громадсько-активного учня.

Навіщо зміни?

 Сучасні діти потребують іншого ставлення до них з боку дорослих. Наші діти повинні вчитись мислити самостійно, вміти формувати власну думку, яку вчитель має поважати. Школа сприятиме виробленню у дітей чітких життєвих цінностей, що допоможуть розібратися у великій кількості інформації, якою переповнений світ. Головне завдання вчителів початкової школи у тому, щоб «школа стала для дітей школою радості, а для батьків – школою спокою».

Що ж зміниться у шкільному житті?

Основною новацією початкової школи є інтегративний підхід, коли навчальний матеріал буде інтегруватися в змісті споріднених предметів. Завдяки цьому в учня складатиметься цілісна картина навколишнього світу і зменшиться кількість навчальних предметів. Обсяг вивчення окремих освітніх галузей, як от, мовно-літературна чи математична, не зменшиться – просто зміниться спосіб подачі. Повсякденне навчання стане цікавим та успішним. У майбутньому це допоможе сформувати інтерес учнів до математично-природничих дисциплін. Роль учителя зміниться. Крім передачі знань вчитель буде сприяти формуванню позитивної самооцінки, розвивати ключові навички для життя. Зокрема, будуть виховуватися цінності свободи і відповідальності, почуття безпеки, вміння формувати і відстоювати власну точку зору, слухати інших, ділитися, досягати компромісів. Разом з учителем учні братимуть участь в розробленні та дотриманні правил поведінки у класі. У новій українській школі вчителі будуть використовувати діяльністний підхід до організації освітнього процесу: не механічне заучування правил, формул, дат і текстів, а розуміння закономірностей явищ і процесів, вміння використати набуті знання у повсякденному житті, здатність працювати у команді, критично оцінювати інформацію, події, свої вчинки. Нова школа працюватиме на за- садах «педагогіки партнерства». Це спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками, однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

Школа допомагатиме батькам у кращому розумінні процесів фізичного, ро- зумового та духовного розвитку дитини, виборі найбільш ефективних способів виховання в дитини сильних сторін характеру відповідно до індивідуальних особливостей. Педагог має визначити схильності та здібності дитини до тих чи інших предметів для цілеспрямованого розвитку. Учнів залучатимуть до різного роду ігор, реалізації дослідницьких проектів, групових занять тощо. Навчання має бути цікавим для дітей, щоб в учнів не пропав інтерес до школи. Школа має на меті сформувати особистість, здатну в майбутньому аналізувати та розв’язувати складні завдання. Батьки зможуть співпрацювати з учителем у такий спосіб:

• брати участь у постійному діалозі, у тому числі – у батьківських зборах.

 • організовувати додаткову комунікацію (групи в месенджерах, інформаційні розсилки, “чайні зустрічі”, обміни книжками та іграми).

• допомагати в організації заходів, проведенні класних і позашкільних занять.

Коли батьки беруть участь у шкільних заходах, співпрацюють з учителем, дитина бачить, що всі значимі для неї дорослі піклуються про неї. Відтак, зростає її самоповага. Об’єднання зусиль учителів і батьків сприяє особистісному зростанню ди- тини і полегшує засвоєння матеріалу. Ось чому важливо зробити школу і дім одним цілим для дитини. Виховання не буде зведено лише до окремих «занять із моралі».

Виховання сильних рис характеру дитини буде здійснюватися через особистий досвід, на засадах поваги до прав людини, демократії, підтримки добрих ідей. Важливо, що у школі буде створюватися атмосфера довіри, доброзичливості, взаємодопомоги і взаємної підтримки при виникненні труднощів у навчанні та повсякденному житті. Нова школа передбачає зміни у структурі. Загальна тривалість навчання повної загальної середньої освіти збільшилася до 12 років: 4 роки – початкова освіта (1 – 4 класи), 5 років – базова середня освіта (5 – 9 класи) і 3 роки – профільна середня освіта (10-12 класи). Починатимуть вчитися діти, як правило, з шести років. Діти з особливими потребами зможуть вступати до школи у віці фізичної готовності. Навчання буде організовано за єдиним стандартом без запровадження предметів із поглибленим рівнем. Це дозволить уникнути соціального розшарування та відбору дітей у молодшому шкільному віці.

Початкова освіта ділиться на два цикли:

1-2 класи – адаптаційно- ігровий;

3-4 класи – основний цикл, з навчанням по предметах, частину з яких будуть оцінювати.

Перший цикл початкової освіти допоможе учневі звикнути до шкільного життя. Навчання буде організовано через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами. У другому циклі початкової освіти буде формуватися почуття відповідальності й самостійності. У процесі навчання будуть використовуватися методи, які вчать робити самостійний вибір, пов’язувати вивчене з практичним життям, враховуючи індивідуальність учня. Частина предметів передбачатиме оцінювання. Оцінка – як рекомендація, а не як покарання. Навчальні досягнення учнів перших класів з усіх навчальних предметів (як і до того) не оцінюються в балах, а підлягають словесному оцінюванню.

Вчителі визнають особливу роль ранкової зустрічі в житті дітей і присвячують 15–25 хвилин на початку дня, аби створити позитивну атмосферу в учнівському колективі на весь навчальний день у школі. Обов’язковим елементом є фізкультхвилинки, які проводяться через кожні 15 хвилин уроку. Освітнє середовище організоване таким чином, щоб кожна дитина почувала себе у класі затишно і безпечно, а кожен клас відображав ту спільноту дітей, яка там навчається. Водночас, будуть і місця, де дитина зможе побути наодинці. Парти в класі можуть переставлятись в залежності від виду роботи. Навчання буде вдалим, якщо до участі у освітньому процесі активно будете долучатись і ви, батьки, адже ви – перші вчителі й найкращі знавці своєї дитини. Пропонуємо декілька порад батькам першокласників, які допоможуть дитині адаптуватися до нових умов, уникнути складностей у відносинах, дозволять зробити успішними перші кроки учня у шкільному житті:

– підтримуйте першокласника в його бажанні домогтися успіху. В кожній справі обов’язково знайдіть, за що можна його похвалити. Пам’ятайте, що похвала й емоційна підтримка («Молодець! Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення людини;

– не лякайте школою. Ні в якому разі не ведіть при дитині розмови, що у нього «закінчилося дитинство», не жалійте його: мовляв, бідненький, починаються трудові будні. Навіть жартома не лякайте школою;

 – вислухавши зауваження вчителя, не поспішайте сварити дитину, постарайтесь, щоб ваша розмова з вчителем проходила без дитини. Візьміть до уваги позиції обох сторін і не поспішайте з висновками. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його навчальних справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або психолога;

 – розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Будьте в курсі, взнавайте кожного тижня, що дитина вивчає, які у неї успіхи, над чим ще треба попрацювати. Запасіться терпінням, приємно, якщо є успіхи, якщо немає – це не трагедія;

 – враховуйте, що навіть «зовсім великі» діти дуже люблять казку перед сном, пісеньку, лагідне погладжування. Все це заспокоює їх, допомагає зняти напруження, накопичене за день, спокійно заснути;

 – завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось її турбує: головний біль, поганий загальний стан. Найчастіше це показники втоми, перевантаження;

– ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного. У першокласника повинно залишатися досить часу і для ігрових занять;

– вам буде потрібне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить, його місце займає втома. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Дитина має відчути, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте;

– зацікавлюйте дитину в навчанні, але у цьому слова «треба вчитися» не помічники, необхідно дати відчути, що дізнаватися щось нове – це захоплююче і корисно;

– постійно цікавтеся шкільним життям дитини, вона повинна знати, що вам не байдуже, що відбувається в школі, в класі, що у неї виходить, а що ні, необхідна ваша підтримка і співпереживання;

 – щиро цікавтеся думкою дитини, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію. І пам’ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи дочки може виявитися подією, що хвилює весь день;

 – позитивну мотивацію вашій дитині створять ваше спокійне  і радісне ставлення до школи, відсутність завищених вимог до успіхів дитини, позитивні розповіді про школу, відсутність страху дитини перед можливою помилкою, розвинений пізнавальний інтерес до навколишнього світу.

Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями.

Місія Нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. Ключ до успіху – розуміння труднощів дитини і спокійна батьківська впевненість в її можливостях. З такою підтримкою дитина буде відчувати себе в безпеці і легше впорається з будь-якими труднощами.